28-го червня 1996 року Верховна Рада України прийняла Конституцію України. Для українців це подія величезної ваги, яка стоїть в ряду тих небагатьох дат, що велінням душі єднають людей, перетворюють населення на народ, а територію - на державу.

Основний закон держави на законодавчому рівні закріпив Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною та правовою державою, де носієм влади є народ. Вже 24 роки ми живемо за своєю Конституцією. Для історії це не так уже й багато, але своїм корінням Основний український Закон значно старший. Його глибина - у мудрості предків, у пам'яті століть, в утвердженні української нації.

Основні етапи становлення Конституції України:

1. Конституція Пилипа Орлика - перша Українська Конституція

Конституція Пилипа Орлика - договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 1710 року. Затверджений шведським королем Карлом XII. Написаний латиною і староукраїнською. Складається з преамбули та 16 статей.

Повна назва документа - «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».

Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам'ятка, яка вперше в Європі обґрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.

Оригінал першої сторінки Конституції зберігається в Національному архіві Швеції. Остання сторінка україномовного документу - у Російському державному архіві давніх актів (м. Москва) із оригінальним підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького.

2.Конституційний устрій Української держави 1918-1919 рр.

Конституція Української Народної Республіки - це основний закон української держави, що був опрацьований спеціальною комісією та схвалений Українською Центральною Радою на її останній сесії 29 квітня 1918 року. Законодавча влада в УНР мала перевагу над виконавчою. Голова парламенту був одночасно президентом Української держави. Першим президентом обрано М. Грушевського.

Конституція 1918 року проголошувала територію УНР неподільною та цілісною. Як важливий етап українського конституціоналізму, дана конституція лягла в основу майбутньої української законодавчої діяльності.

29 квітня 1918 р. відбувся переворот, який проголосив генерала П. Скоропадського гетьманом Української Держави. Своєю «грамотою» гетьман Скоропадський розпустив УЦР і Малу Раду, а видані ними закони скасував.
З поваленням Центральної ради закінчився перший етап відродження української державності, який охопив шлях від вимоги національно-територіальної автономії до проголошення повної незалежності України. Правовими основами діяльності Гетьманату Павла Скоропадського стали «Грамота до всього українського народу» та «Закони про тимчасовий державний устрій України». Через гетьманський переворот Конституція УНР 1918 року не набрала чинності.

3. Конституція України. Історична довідка

Конституція України - основний закон держави України. Ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття. На пам'ять про прийняття Конституції в Україні щорічно святкується державне свято - День Конституції України.

За історичними мірками наш Основний Закон - зовсім молодий документ, але корені його глибокі, як глибокими є корені української нації. Перебуваючи у складі СРСР Україна послідовно мала чотири конституції, прийняті в 1919, 1929, 1937 та 1978 роках. Свою нову Конституцію наша країна приймала пізніше інших республік колишнього СРСР, маючи можливість врахувати їхній досвід конституційного творення.

28 червня 1996 року після завершального редагування тексту Верховна Рада остаточно прийняла Конституцію України, а 12 липня її урочисто підписали Президент України і Голова Верховної Ради України. Основний Закон нашої держави, гарантуючи громадянам загальновизнані права та свободи, закріпив ідеали справедливості та рівності, які сповідують усі цивілізовані країни світу.

Від 22 лютого 2014 року є чинними на території України положення Конституції України, прийнятої на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 8 грудня 2004 року № 2222-IV, від 1 лютого 2011 року № 2952-VI, від 19 вересня 2013 року № 586-VII.